Реакція частоти серцевих скорочень на проходження олімпійської та спринтерської дистанцій у триатлоні - Драницин О.В. - Статьи - Каталог файлів - ДНДІФКС

Категорії розділу
Дрюков В.О. [17]Вацеба О. [2]
Костенко М.П. [2]Платонов В.М. [2]
Созаньски Х. [1]Цариков Б.А. [1]
Шинкарук О.А. [2]Коробейніков Г.В. [8]
Виноградський Б.А. [1]Карленко В.П. [2]
Лисенко О.М. [1]Містулова Т.Є. [5]
Островський М.В. [4]Павленко Ю.О. [8]
Павлік А.І. [6]Прилуцкий П.М. [1]
Приймаков О.О. [2]Полищук Д.А. [1]
Полищук Т. [1]Савчин С. [2]
Тайболіна Л.О. [2]Ткаченко М.Л [1]
Трач В. [1]Шкребтій Ю.М. [2]
Ященко А.Г. [5]Варвінський О.П [1]
Виноградов В.Е. [3]Горчакова Н.О. [1]
Земцова І.І. [1]Дмитренко М.П. [1]
Коваль І.В. [7]Сибіль М.Г. [1]
Левенець В.М. [3]Мічуда Ю.П. [2]
Матвєєв C.Ф. [1]Szwarc A. [1]
Остьянов В.Н. [4]Засада М. [3]
Пшибильськи В. [2]Мищенко В.С. [3]
Іродов М.О. [2]Майданюк О. [6]
Кропта Р.В. [1]Бардіна Л. [1]
Томаш Г. [1]Олійник С.А. [3]
Кухтій С. [1]Приймак М.М. [2]
Чижик В.В. [1]Богіно В.І. [2]
Олешко В.Г. [2]Козіна Ж.Л. [1]
Коханович К. [2]Станкевич Л.Г. [1]
Левашов М.І. [1]Безкопильний О.О. [1]
Майборода Ю. [1]Довгенько Ю.І. [1]
Шпак Т.В. [4]Кірієнко М.П. [3]
Поліщук Л.В. [1]Ахметов Р.Ф. [0]
Тягур Р.С. [1]Міленька С. [1]
Дьяченко А.Ю. [1]Грінь О.Р. [1]
Ільїн В.М. [1]Jaszczur-Nowicki J. [1]
Притульська Н.В. [1]Дрюков С.В. [3]
Заневський І.П. [2]Коростильова Ю.С. [1]
Михайлов В.В. [1]Вдовенко Н.В. [3]
Лошкарьова Є.О. [1]Іванова А.М. [1]
Сазонов В.В. [2]Костюченко В.І. [1]
Колосов А.Б. [4]Інформаційне повідомлення [2]
Герман Т.О. [1]Грабик Н. [1]
Пятков В.Т. [1]Фотуйма О. [1]
Єлісєєва О.П. [1]Sawczyn S. [1]
Антоненко С.А. [1]Горшкова Н.Б. [1]
Крук Б.Р. [1]Поспіх Є. [1]
Фіногенов Ю.С. [1]Борисова О.В. [1]
Бусол В.А. [1]Жула Л. [1]
Ладика П. [1]Бобр В.І. [1]
Випасняк І. [1]Гунько П.М. [1]
Лесько О. [1]Петров Г.С. [1]
Сергієнко Ю.П. [1]Файчак Р.І. [1]
Корж В.П. [1]Драницин О.В. [4]
Коняєва Л.Д. [1]Дудчак М.В. [2]
Іродова Н.П. [1]Сивицкий В.Г. [1]
Максименко І.Г. [1]Петровська Т.В. [1]
Салямін Ю.М. [1]Ханікянц О.В. [1]
Запорожанова Г.О. [1]Саєнко В.Г. [1]
Воробйов М.І. [1]

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Файли » Статьи » Драницин О.В.

Реакція частоти серцевих скорочень на проходження олімпійської та спринтерської дистанцій у триатлоні
[ Скачати з сервера (907.8Kb) ] 07.01.2010, 00:49

Анотація. О.В. Драницин, С.В. Дрюков, Ю.О. Павленко, Л.В. Колодяжна, М.В. Островський. Реакція частоти серцевих скорочень на проходження олімпійської та спринтерської дистанцій у триатлоні // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - 2006. - №10. - С. 21-35. Метою цього дослідження була реєстрація та аналіз зміни ЧСС за індивідуальними зонами інтенсивності під час проходження олімпійської та короткої дистанцій у триатлоні, а також визначення можливості застосування аналізу ЧСС під час змагань для контролю змагальної діяльності та корекції тренувального процесу. 10 чоловіків та 7 жінок триатлоністів брали участь у дослідженні. Для аналізу ЧСС у спортсменів під час проходження дистанції та інших параметрів використовували пульсометрію, ергоспірометричні дослідження, відеозйомку, аналіз дистанції за допомогою GPS систем. Середня ЧСС під час проходження олімпійської дистанції (174,5±4,09 уд·хв-1) вірогідно відрізнялась від ЧСС на ПАНО1 (163,5±4,51 уд·хв-1) (P<0,001) та ЧСС на ПАНО2 (180,2±3,66 уд·хв-1) (P<0,05). Середня ЧСС (179,5±4,20 уд·хв-1) під час проходження спринтерської дистанції триатлону (ЧУ) вірогідно відрізнялась від ЧСС на ПАНО1 (167,0±5,24 уд·хв-1) (P<0,001), але не ЧСС на ПАНО2 (185,2±7,19 уд·хв-1) (P>0,05). Аналогічна тенденція спостерігалась і в аналізі середньої ЧСС (175,9±8,43 уд·хв-1) під час проходження спринтерської дистанції (ЧУС), вона вірогідно відрізнялась від ЧСС на ПАНО1 (160,4±10,76 уд·хв-1) (P<0,001), але не ЧСС на ПАНО2 (177,9±8,22 уд·хв-1) (P>0,05). Отримані результати свідчать про те, що спортсмени проходять олімпійську дистанцію з інтенсивністю дещо нижчою ніж ПАНО2, але вищою ніж ПАНО1, спринтерську дистанцію − із дещо вищою інтенсивністю, близько до ПАНО2. Результати проведених обстежень свідчать про високу інформативність контролю змагальної діяльності з використанням пульсометрів, який дозволяє оцінити проходження дистанції в триатлоні, виявити проблемні види (плавання, біг, велогонка), помилки та нелогічне з фізіологічної та педагогічної точки зору проходження дистанції. Результати досліджень дозволять отримати об’єктивну інформацію, доповнити суб’єктивні спостереження тренера і спортсмена та використати їх у тренувальному процесі.

Ключові слова: контроль змагальної діяльності, поріг анаеробного обміну, точка респіраторної компенсації, резерв частоти серцевих скорочень.

Abstract. O.V. Dranitsin, S.V. Driukov, Y.O. Pavlenko, L.V. Kolodiazhna, M.V. Ostrovsii. Heart rate response to Olympic and sprint distance triathlon // Contemporary problems of physical culture and sports. - 2006. - №10. - P. 21-35. The purpose of the current study was to determine and to analyze heart rate response, percentage of time spent in heart rate zones during Olympic and sprint distance triathlon, and to establish usefulness of heart rate analysis for monitoring during competitions and for modification of training prescriptions. 10 male and 7 female elite triathletes have participated in the study. The methods of heart rate registration with the use of heart rate receivers, gas exchange analysis, video recording and analysis of distance profile with GPS system have been chosen to study heart rate response and other parameters during competitions. Mean heart rate during Olympic distance triathlon (174,5±4,09 beats·min-1) was significantly different from HR at VT1 (163,5±4,51 beats·min-1) (P<0,001) and HR at VT2 (180,2±3,66 beats·min-1) (P<0,05). Mean heart rate (179,5±4,20 beats·min-1) during sprint distance triathlon (Ukrainian Championship) was significantly different from HR at VT1 (167,0±5,24 beats·min-1) (P<0,001), but not as compared to HR at VT2 (185,2±7,19 beats·min-1) (P>0,05). The same trend was observed during Ukrainian Championship in sprint triathlon, mean HR during competition (175,9±8,43 beats·min-1) was significantly different from HR at VT1 (160,4±10,76 beats·min-1) (P<0,001), but not for the HR at VT2 (177,9±8,22 beats·min-1) (P>0,05). The obtained results demonstrated that athletes compete in the Olympic distance triathlon with intensity slightly lower then VT2 but higher then VT1 and in sprint distance triathlon with close to the intensity of VT2. The results obtained suggest high self-descriptiveness of competition control by means of heart rate receivers, which allows to analyze the pacing strategies in triathlon, to determine less developed aspects (swimming, running, cycling), mistakes and nonlogical sections from physiological and pedagogical standpoint. These results will allow obtaining objective information and expanding subjective observation of both coach and athlete and to apply the knowledge in training.

Key words: competition control, ventilatory threshold, respiratory compensation point, heart rate reserve.

Аннотация. О.В. Драницин, С.В. Дрюков, Ю.А. Павленко, Л.В. Колодяжная, М.В. Островський. Реакция частоты сердечных сокращений на прохождение олимпийской и спринтерской дистанций в триатлоне // Актуальные проблемы физической культуры и спорта. - 2006. - №10. - С. 21-35 Целью данного исследования было зарегистрировать и проанализировать изменения ЧСС по индивидуальным зонам интенсивности при прохождении олимпийской и короткой дистанций в триатлоне, а также определение возможности использования анализа ЧСС во время соревнований для контроля соревновательной деятельности для коррекции тренировочного процесса. 10 мужчин и 7 женщин триатлонистов высокого класса взяли участие в исследовании. Для анализа ЧСС у спортсменов и других параметров использовали пульсометрию, эргоспирометрические исследования, видеосъемку, анализ дистанции с помощью GPS систем. Средняя ЧСС при прохождении олимпийской дистанции (174,5±4,09 уд·мин-1) достоверно отличалась от ЧСС на ПАНО1 (163,5±4,51 уд·мин-1) (P<0,001) и ЧСС на ПАНО2 (180,2±3,66 уд·мин-1) (P<0,05). Средняя ЧСС (179,5±4,20 уд·мин-1) при прохождении спринтерской дистанции триатлона (ЧУ) достоверно отличалась от ЧСС на ПАНО1 (167,0±5,24 уд·мин-1) (P<0,001), но не ЧСС на ПАНО2 (185,2±7,19 уд·мин-1) (P>0,05). Аналогичная тенденция наблюдалась и при анализе средней ЧСС (175,9±8,43 уд·мин-1) при прохождении спринтерской дистанции (ЧУС), она достоверно отличалась от ЧСС на ПАНО1 (160,4±10,76 уд·мин-1) (P<0,001), но не ЧСС на ПАНО2 (177,9±8,22 уд·мин-1) (P>0,05). Полученные результаты указывают на то, что  спортсмены проходят олимпийскую дистанцию с интенсивностью несколько более низкой чем ПАНО2, но более высокой чем ПАНО1, спринтерскую дистанцию – с несколько большей интенсивностью, близкой к ПАНО2. Результаты проведенных исследований указывают на высокую информативность контроля соревновательной деятельности с использованием пульсометров, который позволяет оценить прохождение дистанции в триатлоне, выявить проблемные виды (плавание, бег, велогонка), ошибки и нелогичное с физиологической и педагогической точки зрения прохождение дистанции. Результаты исследований позволят получить объективную информацию, дополнить субъективные наблюдения тренера и спортсмена и использовать их в тренировочном процессе.

Ключевые слова: контроль соревновательной деятельности, порог анаэробного обмена, точка респираторной компенсации, резерв частоты сердечных сокращений.


Категорія: Драницин О.В. | Додав: rezervua
Переглядів: 159 | Завантажень: 21 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: